Один за всіх і всі за одного Російська пропаганда активно експлуатує складні сторінки спільної історії (зокрема Волинську трагедію), розпалює антиукраїнські настрої, демонізує біженців та спекулює на темі “поступливості” Заходу. Пропагандистські мережі РФ маніпулюють фактами, аби зруйнувати стратегічне партнерство між Варшавою та Києвом.
Ці рани минулого вирішив роз’ятрити й чинний президент Польщі Кароль Навроцький, позбавивши свого українського колегу та партнера у боротьбі проти Росії Володимира Зеленського вищої нагороди Польщі, Ордену Білого Орла.
А після цього Навроцького (схоже, вповні неочікувано) накрив справжній орденопад з України.
Так, другий президент України Леонід Кучма став першим з експрезидентів, котрий відмовився від цього ордена, що ним його нагородили у 1997 році. За ним і третій президент України Віктор Ющенко відправив назад свою нагороду. Але й п’ятий президент України Петро Порошенко пізніше відмовився від ордена Орла на знак солідарності.
Окрім того, ексглава ГУР, а нині голова ОП, генерал Кирило Буданов, як і міністр закордонних справ Андрій Сибіга та інші високопосадовці стали відмовлятися від польських державних нагород. “Кілька українських президентів проголошували цю формулу Іоана Павла IІ, Папи римського польського походження: “Пробачаємо і просимо пробачення”. Ми не пред’являємо претензій Польщі і полякам, польському народу в жодному разі. Ми пробачаємо і ми просимо пробачення за те, що так сталося”, – нагадує з приводу Волинської трагедії український журналіст Лариса Волошина в етері свого YouTube-каналу. Разом із тим підкреслюючи, що не Зеленський назвав іменем Героїв УПА український військовий підрозділ: наші військові подають йому такі рішення тільки на затвердження. І президент просто не міг цього не узгодити, бо це є волею людей, котрі йдуть до бою з агресором, ризикуючи своїм життям.
Також вона схвально відгукнулася й про рішення Зеленського віддати Польщі свій Орден Білого Орла. Втім є й інші думки з цього приводу: наприклад, експосол України у США Валерій Чалий вважає, що українським високопосадовцям не варто було аж так поспішати позбуватися польських нагород, бо це не дуже дипломатично.
Та якби там не було, цей скандал яскраво ілюструє не лише зростаючу суб’єктність України на міжнародній арені, але й непохитну єдність всередині країни. “Не такий уряд національно їєдності України ми очікували, але що є, то є”, – зауважив з цього приводу блогер Serg Marcoу Facebook. Разом із тим у Польщі ухвалили рішення відзначити Зеленського та український народ Орденом Майбутнього, адже ставлення влади – це не завжди позиція всієї нації, повідомила нардеп Ірина Констанкевич. “Свою солідарність продемонстрували представники польського громадянського суспільства – правозахисники, волонтери, діячі культури та громадські активісти, зокрема Аґнєшка Голланд, Єжи Вуйцік, Ружа Тун, Бартош Крамек та інші”, – зазначає вона. Чи буде форум з відновлення у Гданську? При цьому чинний прем’єр Польщі Дональд Туск, котрого, за визначенням багатьох аналітиків, Зеленський нібито врятував тим, що відправив свій орден до Польщі Новою поштою, між тим чітко визначив: “Конфлікт між Польщею та Україною радує Путіна та шокує наших союзників. Завдання президентів Зеленського і Навроцького – пом’якшити емоції, а не підживлювати напругу”. І додав, що “лінія фронту проходить у іншому місці”, а не десь посеред міждержавних суперечок партнерів і союзників.
Як зазначає у соцмережі польський підприємець та блогер Яцек Фогель, з боку Навроцького “це мав бути великий, історичний “почесний захист” Білого Орла, а вийшло як завжди – тотальний компроміс”. “Замість одного “Зеленського без ордену” у нас уже ціла галерея колишніх президентів України (Кучма, Ющенко, Порошенко), плюс міністри та генерали, які радісно надсилають нам наші значки. За мить Офіс буде виглядати як точка для покупки металобрухту. І все завдяки таким блискучим радникам, як Богуцький та Пшидач, які по-ідіотськи просувають такі ходи. Скільки можна прожити у минулому? Цей міф про вічну жертву Польщі просто стомливий – замість того, щоб будувати майбутнє та реальну позицію в регіоні, ми робимо символічні самогубства та даруємо кремлівській пропаганді. Замість розумної політики – дешеве кабаре та ослаблення єдності”, – пише він. Та Польща таким чином втрачає не лише частку свого іміджу просунутої і притомної європейської держави. Цікаво згадати, наприклад, деякі цифри, що їх навів колишній постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
За його словами, на кожен 1 злотий, котрий польська держава витрачає на допомогу українцям, самі ж українські біженці від війни генерують близько 5,4 злотого економічної активності Польщі. Водночас, рівень зайнятості українців працездатного віку в Польщі становить майже 70%. Й, для порівняння, серед самих поляків цей показник – близько 75%. “Іншими словами, більшість українців не живе на допомогу, а працює, сплачує податки, орендує житло, купує товари та послуги. За оцінками міжнародних досліджень, українці вже забезпечують близько 2,7% валового внутрішнього продукту Польщі А це, на хвилинку, 24,9 млрд євро, тобто майже 25 мільярдів євро. Це більше ніж річний бюджет деяких європейських країн. При цьому Польща планує ще й отримати близько 2 мільярдів злотих (470 мільйонів євро) компенсації за військову допомогу Україні через механізми Європейського фонду миру”, – нагадує у соцмережі блогер DidoPro. Тож у випадку розкручування антиукраїнської істерії масовий переїзд українців з Польщі в інші країни чи повернення до України неодмінно і вкрай негативно позначаться на польському бюджеті.
При цьому зранку у понеділок, 22 червня, радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що обговорення можливості поїздки Зеленського на Конференцію з відновлення України URC2026, проведення котрої заплановано на 25-26 червня у польському Гданську, нині ще продовжується.
На запитання журналістів, чи вже ухвалено рішення щодо візиту глави української держави на форум, Литвин відповів: “Ще аналізують”. Однак за даними агентства “Інтерфакс-Україна”, вказівок посадовцям на рівні уряду про зміну планів візитів на URC-2026 поки не надходило.
Водночас Туск вже заявив, що очікує на приїзд Зеленського до Гданська – попри те, що відбувається у непростих відносинах між Києвом та Варшавою. Але що ж принесе Польщі відміна цього міжнародного форуму, якщо цей оптимізм не справдиться? “Якщо Зеленський не приїде до Гданська, чи є це гарною ідеєю для бізнесу в контексті відбудови України?”- підкреслив напередодні спікер польського Сейму Владимеж Чажастий. Відповідь на це запитання лежить на поверхні: польські бізнеси миттєво втрачають будівельні та інші важливі багатомільйонні контракти. Й польські військові позбавляються можливості для співпраці у Miltech-сфері, що нині в Україні бурхливо розвивається, а також можливості обміну досвідом з найсильнішою армією Європи перед обличчям зростаючої російської загрози.
Чи варті таких жертв будь-які орли, навіть білі – питання по більшості риторичне.
Ірина Носальська