Полювання на квадратні метри росіян: як Кремль дірки в бюджеті латає

Репресивний маховик набирає обертів Протягом 2023-2025 років у Росії кількість судових актів за кримінальними справами з конфіскацією майна зросла з 11 тисяч до 31 тисячі. Про це зазначив керівник головного кримінально-судового управління генпрокуратури РФ Сергій Бажутов.
Також у Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що, за інформацією Верховного суду РФ, у 2022 році вироки з конфіскацією були винесені щодо 4195 осіб, а в 2024-му – вже щодо 24078. Тобто порівняно з 2022 роком показники збільшилися в 9,3 рази.
На необхідності нарощувати чисельність справ із конфіскацією на початку 2026-го наголосив і очільник слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін.
За його словами, минулого року слідчі наклали арешт на майно росіян вартістю приблизно в 24,5 млрд рублів, що на 25% більше за попередній. Він уточнив, що фігуранти справ після порушення кримінального переслідування “добровільно” передали майно, гроші та цінності на суму 4,7 млрд рублів.
Взагалі-то конфіскацію як спеціальний захід росіяни повернули до кримінального кодексу ще у 2006 році. Але тоді цей вид покарання застосовували переважно до фігурантів справ про корупційні та економічні злочини як механізм компенсації за завдані збитки. Однак з початком СВО конфіскацію доповнили новими складами злочинів – такими, як, наприклад, співробітництво з іноземними організаціями, диверсії, фейки про армію РФ та злочини проти “державної безпеки”. Тобто, майно почали забирати ще й у тих, хто хоч у чомусь не згоден з діями влади.
Наприкінці минулого року Конституційний суд Росії пішов на радикальний крок – дозволив конфісковувати навіть єдине житло, придбане за законні кошти, у родичів та третіх осіб, причетних до справи. “Подібне прагнення та завзятість російського репресивного апарату до збільшення обсягів застосування покарання через конфіскацію майна з прив’язкою до певних подій пояснюється виключно спробами Кремля залатати дірки в державному бюджеті, що потерпає від війни проти України”, – підсумували в Службі зовнішньої розвідки. Час “героїв” У той час, коли російська влада застосовує репресії до тих, кого підозрюють у незгоді з нею, справжня злочинність процвітає. “У 2025 році в Росії зафіксовано рекордне за 15 років зростання кількості тяжких і особливо тяжких злочинів – 627,9 тис. випадків. Це вказує на системну деградацію безпекової ситуації в РФ”, – повідомили в Центрі протидії дезінформації. За уточненням, зростання тяжкої злочинності триває вже третій рік поспіль і напряму пов’язане з війною проти України. Адже до цивільного життя повертаються учасники бойових дій, зокрема й злочинці, завербовані на фронт. Саме вони дедалі частіше фігурують у справах про вбивства, розбої, насильство та обіг наркотиків.
За даними видання “Новая газета Европа”, у Росії близько 900 учасників війни проти України скоїли насильницькі злочини. І щороку така злочинність зростає: у 2023-му до суду потрапило близько 2,5 тисяч справ, у 2024-му – понад 4,7 тисяч.
Загалом понад 8 тисяч учасників війни з Україною засуджені за “цивільні” злочини з 2022 року, серед них 7 тисяч – ветерани, які повернулися додому. Ще майже 1 тисяча підсудних на момент скоєння злочину проходили військову службу.
Близько 27% учасників “СВО”, котрі потрапили під суд, мали хоча б одну судимість до війни. 656 з них були завербовані з колоній і отримали помилування від Путіна, не менше 40% обвинувачених мають нагороди за участь у війні.
Тим часом у РФ триває кампанія з героїзації воєнних злочинців. У рамках цієї кампанії Кремль призначив головою департаменту державної політики у сфері виховання міністерства просвіти РФ Ігоря Юргіна – відомого тим, що під час окупації Луганщини відправляв підлеглих йому зеків-штурмовиків у “м’ясні штурми” та відмовлявся повертати тіла вбитих.
Як і інші воєнні злочинці, Юргін стрімко рухається кар’єрними сходинками у російських держструктурах завдяки пропагандистській програмі “Время героев”. “Нова еліта” Росії Завзято тиражуючи “історії успіху” злочинців типу Юргіна, РФ прагне зробити їх прикладом для інших росіян, щоб у подальшому залучати їх до війни проти України. Однак влада разом з тим побоюється своїх “героїв війни”. Цьогоріч у РФ готуються до виборів у Держдуму, і, попри публічну героїзацію учасників СВО, у Кремлі вагаються, чи готові росіяни бачити їх у парламенті. Адже через програми на кшталт “Время героев” російська верхівка планує завести до думи 70-80 таких ветеранів, щоб не допустити їх неконтрольованої радикалізації після повернення з фронту.
Учасники цієї програми проходять жорсткий відбір, головна умова якого – лояльність до чинної російської влади. Тож просування таких як треба ветеранів в органи влади – один з елементів “закручування гайок”, завдяки чому представницькі органи в РФ стануть ще залежнішими від Кремля.
Водночас хоч участь у війні подається в РФ як “соціальний ліфт”, на практиці війна стає каталізатором злочинності та внутрішньої нестабільності. Озброєні, травмовані й часто криміналізовані “ветерани” перетворюються на загрозу вже для самої Росії – але про це у Кремлі публічно не говорять. І влада в РФ продовжує імітувати турботу про учасників СВО, яких пропагандисти називають “новою елітою країни”.
Російські ЗМІ повідомляють, що в Держдуму заплановано завести ветеранів СВО для оновлення депутатського корпусу. Також там мають намір впровадити пільги для цих “героїв” при працевлаштуванні в органи влади, що також має стати “оновленням еліт”.
Подібні розпіарені пропагандистами ініціативи – передусім публічна імітація турботи про “ветеранів”, мета якої – створити ілюзію наявності “соціального ліфту”, яким може стати участь у війні проти України. Однак мало хто з росіян розуміє, що переважна більшість учасників злочинної війни не мають та не матимуть жодних шансів потрапити у владу і стати “новою елітою”.
Галина Гірак