Якщо Україна не підвищить податки, то може лишитись без кредиту МВФ

Міністерство фінансів України презентувало комплексний законопроєкт у межах співпраці з МВФ. Якщо Верховна Рада його не затвердить, то України ризикує не отримати новий кредит від МВФ. Які зміни передбачено в законопроекті та як на них реагує суспільство? МВФ: податки або зупинка фінансування МВФ попереджає про загрозу зупинки фінансування України через зволікання з податковими змінами. Там висловили серйозне занепокоєння щодо подальшої долі кредитної програми на 8,1 млрд дол. Головною перешкодою для отримання коштів стало затягування Верховною Радою критично важливих законодавчих поправок. Згідно з домовленостями, українські парламентарі мали до кінця березня затвердити низку заходів, що передбачають зростання податкового навантаження на бізнес та громадян.
Представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано відкрито заявила про тривожну ситуацію, оскільки без ухвалення цих непопулярних рішень розблокування наступних траншів залишається неможливим. “Можу сказати, що я стурбована”, – підкреслила вона, коментуючи поточний стан виконання зобов’язань. Попри те, що Київ уже отримав перші 1,5 млрд дол., решта фінансування напряму залежить від запровадження ПДВ для платників єдиного податку та перегляду лімітів на міжнародні посилки.
Ризики посилюються на тлі проблем із допомогою від ЄС, яку блокують Угорщина та Словаччина.
Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, у разі відсутності коштів НБУ може бути змушений повернутися до прямого кредитування Міністерства фінансів. “Ризик дефіциту коштів є реальним. В гіршому випадку – якщо зовнішня допомога не надійде вчасно або в повному обсязі – НБУ може бути змушений повернутися до прямого монетарного фінансування бюджету. Ми будемо змушені кредитувати Міністерство фінансів, щоб заповнити фінансову прогалину, як це було у перший рік повномасштабного вторгнення. Проте це крайній захід, який несе значні інфляційні ризики для стабільності гривні”, – сказав він. Таким чином, підвищення податків наразі є єдиною передумовою для збереження стабільної зовнішньої підтримки. Що пропонує Мінфін Міністерство фінансів на вимогу МВФ представило масштабний документ, що запроваджує нові правила гри для бізнесу та самозайнятих осіб. Основні зміни стосуються податку на додану вартість для підприємців, термінів сплати військового збору та особливостей оподаткування доходів від онлайн-сервісів.
З 1 січня 2027 р. реєстрація платником ПДВ стане обов’язковою для фізичних осіб-підприємців, чий річний оборот перевищує 4 млн грн, тоді як мінімальний поріг для реєстрації також піднімуть до цієї ж позначки. Для таких платників передбачено перехід на квартальну звітність, а за перші п’ять порушень протягом року діятиме суто формальний штраф у розмірі 1 грн.
Обов’язок сплати військового збору пропонують зберегти навіть після скасування воєнного стану до моменту офіційного завершення реформи Збройних Сил України. Для підприємців першої, другої та четвертої груп платіж буде фіксованим і становитиме 10% від мінімальної зарплати, що у 2026 р. складатиме 850 грн щомісяця. Водночас для платників третьої групи та юридичних осіб запроваджується ставка у розмірі 1% від загального отриманого доходу.
Законопроєкт також пропонує суттєво лібералізувати податки для тих, хто отримує прибуток через цифрові платформи, як-от маркетплейси чи сервіси таксі. Ставку планують знизити з 18% до 5%, а якщо річний дохід не перевищує еквівалент 2000 євро, податок взагалі не стягуватиметься. Важливою умовою цих змін стане налагодження системи автоматичного обміну даними про доходи користувачів між онлайн-сервісами та державою. Україна опинилася за крок до фінансової катастрофи Через критичне зволікання Верховної Ради з ухваленням необхідних реформ Україна може втратити 7 млрд євро. До завершення першого кварталу 2026 р. парламент фактично не встигає виконати 25 структурних заходів, які є обов’язковою умовою для отримання підтримки від МВФ, Світового банку та програми Ukraine Facility. Ситуація загострюється тим, що поточний пленарний тиждень, який є останнім у березні, уже вважається проваленим через відсутність голосів та належної координації між урядом, президентом і депутатським корпусом.
Народний депутат Ярослав Железняк акцентує на повній відсутності стратегії виходу з кризи та відсутності комунікації всередині владної вертикалі. “За весь цей час ніхто навіть не намагався вирішити проблему. Не було жодної комунікації від уряду чи спроб з боку президента зібрати фракцію для координації дій. Наразі немає жодного плану чи стратегії, як вийти з цієї ситуації”, – зазначив він. На його думку, політична дезорганізація всередині монобільшості лише поглиблюється, оскільки депутати більше не відчувають зобов’язань перед керівництвом держави.
На фоні цих внутрішніх чвар голова профільного комітету Данило Гетманцев після складних перемовин із представниками Фонду підтвердив, що ризик зриву співпраці є безпрецедентно високим. “Говорили довго, розмова непроста, оскільки ситуація є надскладною. І справді зрив програми з МВФ (а до нього ми близькі як ніколи) означатиме фінансову катастрофу. Врешті дійшли передбачуваного висновку: обговорювати, збирати голоси та голосувати в Раді будь-яку ініціативу не можна, поки вона в Раді відсутня. Навіть якщо ініціатива на виконання програми з МВФ. Очікуємо на відповідний законопроєкт від уряду”, – сказав він. Таким чином, доля багатомільярдного кредиту наразі повністю залежить від того, чи зможе влада у лічені дні мобілізувати парламент для голосування. Між Сциллою та Харибдою Сприйняття підвищення податків в Україні залишається негативним, оскільки бізнес та громадяни виснажені тривалою війною. У суспільстві домінує думка, що посилення фіскального тиску має супроводжуватися реальною боротьбою з корупцією та скороченням некритичних державних витрат, а не лише навантаженням на сумлінних платників. “Суспільство дуже болісно сприймає будь-яке підвищення податків, оскільки не бачить адекватного скорочення неефективних державних витрат. Люди готові віддавати більше на оборону, але вони хочуть бути впевненими, що ці кошти не будуть витрачені на другорядні проєкти або корупційні закупівлі”, – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Влада наразі перебуває у складному становищі – між Сциллою та Харибдою. Вона намагається балансувати між соціальною стабільністю та жорсткими вимогами МВФ. З одного боку, популярність рішень є низькою, з іншого – невиконання умов Фонду загрожує зупинкою фінансування, що змусить державу вмикати “друкарський станок” для покриття дефіциту бюджету.
Вікторія Хаджирадєва