Росія значно скоротила використання танків на фронті через вичерпання запасів, перейшовши до піхотної тактики. Разом з тим російська армія продовжувала експериментувати із різними варіантами того, як можна застосувати танки в умовах домінування дронів в небі. Про це повідомляє Forbes. Російські танки переважно утримуються поза полем бою через загрозу з боку українських FPV-дронів. Москва неодноразово намагалася повернути бронетехніку в активні бойові дії, зокрема шляхом оснащення танків сітками та імпровізованими захисними конструкціями, однак ці заходи мали обмежений ефект.
Без ефективної бронетанкової підтримки піхотні штурми російських військ стали повільнішими, більш відкритими для ураження та значно вразливішими до українського вогню. Це призводить до великих втрат і незначних тактичних здобутків. На цьому тлі в заявах Міністерства оборони РФ мовиться про запровадження нової танкової тактики з метою повернення бронетехніки до бойових операцій. Нова тактика нібито передбачає використання пари танків за умов постійної підтримки безпілотників. Один танк діє з віддаленої позиції, здійснюючи вогневе ураження, тоді як другий швидко просувається вперед у напрямку лінії зіткнення.
Безпілотники забезпечують виявлення цілей, коригування вогню та загальну обізнаність про ситуацію на полі бою. Танки регулярно змінюють ролі, щоб не залишатися нерухомими цілями, водночас “зберігаючи інтенсивний вогневий тиск по позиціях противника”. Такий підхід, за задумом РФ, має дезорієнтувати системи спостереження та ураження й забезпечити швидке просування вперед для досягнення вирішального прориву. Ця тактика суттєво відрізняється від традиційного підходу російської армії до застосування танків. Радянська доктрина передбачала комбіновані дії танків і артилерії: наступ зазвичай починався з потужного артилерійського обстрілу, після чого велика маса бронетехніки просувалася вперед спільно з механізованою піхотою, щоб зламати оборону та закріпитися на позиціях. Далі артилерія зміщувалася вперед, і цикл повторювався.
Нова тактика відходить від цієї моделі й відображає зміну умов сучасного поля бою, де масовані бронетанкові наступи більше не є життєздатними. Великі переміщення техніки швидко виявляються розвідувальними дронами та стають цілями для ураження.
Водночас зазначається, що нова тактика не усуває низку системних проблем. Хоча розосереджені та мобільні танки менш уразливі до масованих атак дронів, вони все одно залишаються під загрозою. Українські безпілотники зазвичай працюють поза зоною прямої видимості та ураження танковими засобами, що обмежує можливості придушення операторів дронів.
Крім того, танк, який веде вогонь, легко виявляється за акустичними та візуальними ознаками. Очікується, що ця вразливість лише зростатиме із впровадженням дронами більш досконалих сенсорів та автоматизованих систем виявлення.