У кого в ЄС ідея “репараційного кредиту” викликає сумніви

Єврокомісія представила план, як можна використати заморожені активи Росії на допомогу Україні. Проте в ЄС є країни, які поки що не готові до такого кроку. Про кого мова, які в них заперечення та як Єврокомісія планує їх переконати? В чому суть ідеї репараційного кредиту Європейський Союз шукає спосіб фінансування оборони та відбудови України. Одним із них є отримання Україною кредиту на відшкодування збитків із заморожених на Заході активів Центрального банку РФ. Цю ідею вже назвали “репараційним кредитом”.
План Єврокомісії має дозволити урядам країн ЄС використовувати до185 млрд євро (216,76 млрд дол.) – більшу частину з 210 млрд євро російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі.
Кошти наразі розміщені в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. На початку повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну Euroclear зберігав облігації для російського Центрального банку, але коли скінчився термін дії цих облігацій, отримані грошові кошти застрягли в Euroclear через санкції ЄС проти Москви.
Наразі Euroclear інвестує грошові кошти в Європейський центральний банк. Як пише Reuters, ідея Єврокомісії полягає в тому, щоб Euroclear інвестував у облігації з нульовим купоном, випущені Єврокомісією з гарантіями урядів країн ЄС.
Видання додає, що потім ЄС використає ці кошти для надання Україні “репараційної позики”. Її Україна буде повертати лише після того, як вона отримає від Росії репарації за війну в рамках мирної угоди. Це рішення фактично дозволить Україні витратити ці гроші зараз, а не чекати, поки Москва їх виплатить. “Єврокомісія або Special Purpose Vehicle, яка їй підконтрольна, випускає безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні”, – пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в інтерв’ю РБК-Україна. Водночас вона підкреслила, що не йдеться про всі 185 млрд євро, заморожених у Euroclear. За її словами, від них потрібно відняти 45 млрд євро, з яких ЄС буде надалі отримувати прибутки для компенсації грошей, які нам вже дали країни G7 в рамках ERA Loans в цьому році. Частина активів повинна залишитися у Euroclear, щоб вони й надалі приносили прибутки.
За словами Підласи, Україні не обов’язково отримувати всю суму кредиту за один рік. Вона пояснила, що нам все і не дадуть. Ці 140 млрд євро будуть виділятися в першу чергу орієнтуючись на потреби українського бюджету, верифіковані МВФ.
Крім того, можливим учасником цього механізму можуть стати Велика Британія та США.
За словами Підласи, вони можуть це зробити, але поки що немає ніяких, навіть попередніх рішень з їх боку. Водночас вона нагадала, що Британія та Канада вже надали Україні свою частку в межах ERA Loans. Хто проти? Використання заморожених активів без явної правової підстави викликає побоювання у низки країн. Згідно з міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані. Це може відбутися без їх конфіскації, що є “червоною лінією” для багатьох столиць і Європейського ЦБ. Тому на разі і виникла ідея “репараційного кредиту”.
Відомо, що ця ідея Єврокомісії загалом отримала політичну підтримку. Водночас деякі країни хочуть отримати більш чітке уявлення про юридичні та фінансові ризики.
На неформальному саміті ЄС у Копенгагені 1 жовтня Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Саме через позицію цих країн лідери країн ЄС поки не змогли дійти згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Про це пише Financial Times.
Основною противницею ідеї Єврокомісії є Бельгія, оскільки в країні розташований центральний депозитарій цінних паперів Euroclear і ВВП якої становить приблизно 600 млрд євро. Державна скарбниця країни отримувала вигоду від податкових надходжень, зібраних в Euroclear, а тепер вимагає від ЄС “взаємно” розподілити ризик та забезпечити більший правовий захист, якщо Москва вживе судових заходів проти Бельгії. “Бельгія не підтримає використання заморожених активів без гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Голова уряду Бельгії попросив лідерів інших країн ЄС і НАТО надати тверді гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні. Він зазначив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише в тому випадку, якщо її питання отримають ствердну відповідь. Поки що цього не сталось.
Своєю чергою Франція і Люксембург також висловили сумніви щодо юридичної обґрунтованості пропонованої схеми. “Коли активи заморожені, необхідно дотримуватися міжнародного права. ”, – сказав президент Франції Еммануель Макрон та виразив стурбованість можливими наслідками для репутації євро як надійної валюти. Теоретично загрозу представляє і Угорщина. Якщо вона заблокує подовження санкцій, що вже не раз обіцяла зробити, то активи РФ розморозяться та повернуться до РФ. Щоб цього не сталося для держав-членів важливо змінити режим санкцій таким чином, щоб мінімізувати ризик ненавмисного розморожування активів. В ЄС вважають, що в них є спосіб це зробити. Зміна режиму санкцій не вимагає одностайності та посилається на два документи. По-перше, ухвала Євроради від 17 жовтня 2024 р., згідно з якою активи РФ повинні залишатися замороженими, поки вона не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує завданих збитків. По-друге, у договорі про ЄС є стаття 31.2, яка дозволяє за певних обставин приймати законодавчі акти більшістю голосів.
Тож попри загальну підтримку ідеї, ЄС визнав необхідність додаткових консультацій і опрацювання правових аспектів пропозиції. Європейська комісія пообіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією, щоб забезпечити її відповідність міжнародному праву та інтересам усіх держав-членів.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що слід “набагато детальніше розробити повну пропозицію”. Для України репараційний кредит – це план А Україні конче потрібні гроші з активів РФ, вона на них розраховує. Наразі цей варіант розглядається нашою владою, як план А.
Підласазаявила, що “репараційний кредит” із заморожених російських активів може стати головним джерелом підтримки України 2026 р. “Це один з кількох планів. І я б сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А”, – наголосила вона. Підласа виразила сподівання на те, що це питання буде позитивно розв’язане для України. “Вода камінь точить. Насправді велика кількість експертів і політиків на Заході постійно говорять про те, що ці російські активи потрібно конфіскувати на користь України”, – сказала вона. Реакція Росії У відповідь на ідею “репараційного кредиту”, Росія почала розробляти план націоналізації та швидкого розпродажу іноземних активів.
За словами співрозмовника Bloomberg, близького до уряду РФ, російська влада може націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи в рамках нового механізму приватизації.
Відповідний указ, який дозволяє проводити експрес-продаж державних активів у спеціальному порядку, президент Росії Володимир Путін підписав 30 вересня. У документі зазначається, що це є відповіддю на “недружні” дії іноземних держав.
Джерело Bloomberg стверджує, що документ має прискорити продаж різних компаній, як російських, так і іноземних. І якщо ЄС розпочне арешт російських активів, Москва може відповісти симетрично.
Вікторія Хаджирадєва