Гарантії небезпеки: чому РФ б’є по Україні попри гнів Трампа

Замість тисячі слів Під час цієї масованої атаки вибухи лунали у Мукачеві, Луцьку, Львові, Рівному, Запоріжжі, на Хмельниччині та Києві. У Львові загинула людина, є поранені та руйнування. У Мукачеві на Закарпатті вперше з початку війни був знищений американський завод Flex, 23 людини поранені. “Повністю цивільний об’єкт, який не має жодного стосунку до оборони чи військових”, – написав потім з цього приводу голова МЗС Андрій Сибіга. Майже усю ніч шахеди атакували або пролітали повз Київ, де працювала ППО. Хоча про пошкодження чи падіння уламків влада не повідомляла.
Вночі Росія також вдарила щонайменше чотирма аеробалістичними Кинджалами по Рівненщині, моніторингові канали повідомляли про атаку на місто Дубно. А після четвертої години ранку в Україну залетіли запущені з моря крилаті ракети Калібр та з Ту-95МС крилаті Х-101, що атакували і центр України, і вдарили по західних областях.
Масована атака завершилась близько 6.30 ранку, хоча в деяких областях дрони літали ще кілька годин.
На ці події миттєво й різко відреагував президент США Дональд Трамп, але нападаючи не на Путіна, а звинувативши свого попередника Джо Байдена у тому, що він не дав Україні можливості завдавати ударів по Росії, у той час як армія РФ постійно атакує українську територію. “Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу! Те саме стосується України та Росії. Підступний і вкрай некомпетентний Джо Байден не дозволяв Україні бити у відповідь, лише захищатися. І що з цього вийшло?”, – написав американський лідер у власній соцмережі Truth Social в четвер, 21 серпня. Начебто, тепер дорога Силам оборони для ударів по ворогу відкрита, і чергова атака по насосній станції нафтоповоду Дружба в Унечі вночі на 22 серпня – перший тому доказ.
Але можливість помститися і захист – різні речі. Й той самий Трамп ще під час підписання “рідкісноземельної” угоди США з Україною постійно твердив, що наявність американського бізнесу є найліпшою гарантією безпеки для України. Чому це на практиці не спрацювало?.
Бажання “правильно” розшифрувати черговий допис у соціальних мережах Трампа “робить кожного дешифрувальника заручником інформаційного шоу, на яке американський президент перетворив світову політику”, пише у соцмережі з цього приводу журналіст та публіцист Віталій Портников. “Вже неодноразово було доведено – заяви у соціальних мережах, промови, перемовини, форуми мирутощо не мають ніякого реального значення, якщо не пов’язані із конкретними діями. Діями, а не словами”, – підкреслює він. При цьому Портников зазначив, що “Путін – майстер дій, хоча теж дуже багато говорить. Але разом із цим він продовжує надсилати війська у наступ, тероризувати мирне населенняУкраїни, витрачати мільйони на пропаганду і підкуп політиків і журналістів на Заході.
А Трамп, натомість – майстер слів. Адже що він зробив за півроку перебування у Білому домі? Не вирішив питання нової військової допомоги Україні, не запровадив нових санкцій проти Росії, а все тільки погрожує і обіцяє, продовжує Портников. “Однаково у випадку війни бездіяльність – також дія. Гучними словами Трамп цю бездіяльність вдало маскує. З цієї точки зору вектор його діяльності – справжньої діяльності а не балаканини – повністю вкладається у вектор діяльності Путіна”, – констатує він. “Ми за цим стежимо” При цьому на захід України потягом війни було релаковано чимало промислових підприємств- як великих, так і менших. Й донедавна цей регіон здавався відносно безпечним для ведення бізнесу.
Окрім цього, там було створено багато нових виробництв, у тому числі й військово-промислового комплексу. І вже давно йшлося про “парасольку безпеки” над нашими західними областями, бо там – наша військова логістика та ВПК (наприклад, нові українські крилаті ракети Фламінго начебто будують десь у Карпатах).
Проте небезпечними поступово стають не лише наші західні області, а й схід і навіть центр сусідньої Польщі, країни НАТО.
Так, вночі 20 серпня у польському селі Осини Люблінського повіту на сході Польщі поблизу кордону з Україною вибухнув військовий безпілотник. Польські ЗМІ одразу повідомили, що це російський шахед, проте офіційна Варшава щодо остаточних оцінок вагалася.
Врешті міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш таки визнав, що безпілотник, котрий вибухнув у Люблінському воєводстві, був російським.
Цей випадок – хоч військові експерти й твердять, що безпілотник був, скоріше за все, імітаційним (Гербера), про що свідчить відсутність вирви при невеликому вибуху – змусив Польщу висловила офіційну ноту протесту послу Росії. У МЗС країни інцидент назвали “передбачуваною провокацією”.
Речник польського МЗС Павел Вронський повідомив, що Росія порушила Договір про дружбу і співробітництво 1992 року, Чиказьку конвенцію про цивільну авіацію 1944 року та численні норми звичайного права.
Водночас генсек НАТО Марк Рютте пообіцяв належну реакцію на цей інцидент, відповідаючи на запитання журналістів про порушення Росією повітряного простору Польщі під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 22 серпня.
Генсек НАТО відмовився вдаватися в подробиці, але наголосив, що Польща має відреагувати на останній інцидент із російським дроном. “Ми за цим стежимо”, – зазначив він. Що ж означає все це – чи не схиляння Заходу до поступливості у перемовинах після недавнього візиту ключових європейських лідерів до Вашингтону, а також пряме залякування України? Звичайно, увесь цей комплекс є метою росіян.
Але тоді потрібна “парасолька безпеки” і над польськими хабами на нашому кордоні, і над заходом України, і над усією іншої нашою територією.
Безперечно, щось у цьому напрямку робиться. Зокрема, ще 20 серпня стало відомо, що уряд Нідерландів відправить до Польщі два зенітно-ракетні комплекси Patriot для захисту логістичного центру місії НАТО зі зміцнення безпеки та підтримки України – про це повідомило міністерство оборони країни.
Втім дискусія навколо ролі Польщі у перехопленні російських ракет та дронів над територією України точиться вже давно. Ще 29 квітня 2024-го речник командування Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш повідомляв, що Польща технічно може закрити небо над західними регіонами України за допомогою Patriot – однак для цього необхідна політична воля. Тоді ж прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв про необхідність створити “залізний купол” для Європи.
Судячи з останніх подій цієї війни, таке завдання дійсно мало бути втілено ще “на вчора”. Але краще пізно, ніж ніколи.
Ірина Носальська